?

Log in

No account? Create an account
 
 
19 грудня 2012 @ 16:27
А вы говорите «Австро-венгерский генштаб, австро-венгерский генштаб…»  
Источник: Галичина, Буковина, Угорская Русь. – М.: Задруга, 1915. – 230 с.


Командующий РИА великий князь Николай во Львове перед российским военным госпиталем


[…] Всего сказанного нами вѣроятно будет достаточно, чтобы видѣть, что население Галичины, Буковины и Угорской Руси въ своихъ этнографическихъ особенностяхъ является вполнѣ украинскимъ и что различія отъ общеукраинскаго типа имѣют характеръ или архаическій, сохранившійся благодаря изолированности жизни въ горахъ, или заимствованный отъ сосѣднихъ народовъ, но и въ такомъ случаѣ переработанный по-своему и болѣе или менѣе соотвѣтствующій основному національному типу. […]

[…] Много накопилось недоразумѣній и путаницы понятій около галицко-русскаго вопроса. Огромное большинство русскихъ людей искренно думаетъ, что съ завоеваніемъ Галиціи Россія получаетъ въ свои руки обыкновенную русскую «Львовскую губернію», населеніе которой, оторванное отъ своего природнаго отечества, стремилось слиться съ единокровными братьями губерній Московской, Тульской, Орловской и т.д. Матеріалъ, приведенный нами въ предыдущихъ очеркахъ, рисуетъ, однако, нѣсколько иную картину. Если Русь кіевская, дѣйствительно, близко знала Галицкое княжество; если козацкая Украина также считала Червоную Русь «по Сянъ» своей землей; то Русь Ивана Калиты и Россія Петра Великаго были для Червоной Руси далекимъ Московскимъ царствомъ. После 400 лѣтъ, прошедшихъ надъ Галиціей подъ польским владычествомъ, и после дальнѣйшихъ 140 лѣтъ, протекшихъ при австрійскомъ господствѣ, Галиція съ нынѣшнею Россіею имеѣтъ лишь тѣ общія условія, какія создала на всемъ русскомъ югѣ украино-русская народность: пятисотлѣтнюю украинскую культуру, украинскій языкъ, богатое народное творчество на этомъ языкѣ и значительную литературу. Но даже и по отношенію къ россійской Украинѣ, Галиція представляетъ собою край, за послѣднія 50 лѣтъ далеко ушедшій впередъ въ культурномъ отношеніи, благодаря своимъ условіямъ политической жизни, свободѣ національнаго развитія и закалившейся въ политической борьбѣ энергіи своего населенія. […]

[…] Если теперь, послѣ побѣдъ в Галиціи, Россія получаетъ свое «наслѣдіе» не въ видѣ совершенно полонизованнаго края, то она обязана этимъ только украинскому національному движенію, отбившему натискъ польскаго націонализма. Романтики общерусскаго единства – галицкіе москофилы – оказались безсильными въ борьбѣ съ польскою культурою, ибо отказались отъ единственно дѣйствительнаго въ такой борьбѣ орудія – родного языка и основаннаго на немъ національнаго самосознанія. Въ результатѣ Галичина сохранила свою «русскость» въ свойственныхъ ея населенію украинскихъ формахъ, - и въ этомъ видѣ, съ этит формами, со всѣми условіями, благодаря которымъ Галичина выросла до нынѣшняго культурнаго уровня, она должна бы быть принята Россіею безъ предубѣжденія и недоброжелательства. […]



"Красное яичко в Галиции", журнал "Летопись войны", выпуск 31 за 1915 г., автор - С. Колесников


NB Оцифровано з просветительской целью в рамках проекта "Архив партии". Точка зрения автора не обязательно совпадает с мнением владельца данного ЖЖ. Иллюстрации – из Википедии


Смотрите также:
* Галичина. Старі кольорові листівки
* ПСВ: типажі, ситуації, долі
* Як австро-угорський генштаб воював…
* Галичина, Покуття й Буковина на фото фанріха ц.-к. польової артилерії, 1916-17
* Галицькі «золотопогонники»: сюжет для альтернативної історії
* Політичне «галичанство» у сприйнятті П. Скоропадського
* Накази та оголошення часів перебування Львова під російською владою (1914-15)
* Галицький фронт ПСВ у баченні тогочасного російського пропагандистського лубка


 
 
Дислокація: там само
 
 
 
Дмитроparador on 19 грудня 2012 15:01 (UTC)
Дякую!
hogo_czhogo_cz on 19 грудня 2012 15:15 (UTC)
Дякую, цікаво.
Что мне прикажешь делать, Зевс?kola_jan on 19 грудня 2012 15:44 (UTC)
Дякую, гарний текст.
gloria_magloria_ma on 19 грудня 2012 15:45 (UTC)
а хто автор тексту? чи це редакційний?
Steadfast Tin Soldier: de nirojoanerges on 19 грудня 2012 15:48 (UTC)
Книга не підписана. У передмові сказано, що її підготувала група авторів журналу "Украинская Жизнь" - http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8C
jabogdan on 19 грудня 2012 16:12 (UTC)
цікаво, дяка.
Terra Cosacorum futuraehaidamaka14 on 19 грудня 2012 16:38 (UTC)
Дуже цікаво!
tin_tinatin_tina on 19 грудня 2012 18:00 (UTC)
А недурний був чоловік, автор статті. Дякую!
Лі Шимінь Тайцзунslipa_ol on 19 грудня 2012 20:51 (UTC)
чудово, дякую. є у мене один френд з Росії, рідновір і антинорманіст, страшенний прихильник австро-угорської теорії, руцкій до всирачки. тримаю його в стрічці як цінний викопний екземпляр. він починає пінитись лише від слова "Україна", а при слові "мова" його кидає в жар. дам йому почитати а сам буду проводити польові дослідження і записувати результати. )
Алексей БудькоАлексей Будько on 19 грудня 2012 20:52 (UTC)
Дякую!
Cool, calm and collectedviewpoint on 20 грудня 2012 11:08 (UTC)
Шикарний водій на першій фотці!

Дякую.
no_uano_ua on 20 грудня 2012 18:01 (UTC)
Ваш пост було додано в ТОП української блогосфери від “Nародного Оглядача”. Ви можете прочитати його за адресою:
http://no.ua/blogs.php?id=268344
mayor_chistowmayor_chistow on 25 липня 2015 10:56 (UTC)
На фото не великий князь Николай, а командующий 4 армией генерал Эверт.