![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
ЮНЕСКО розродилося атласом зникаючих мов. В Україні таких знайшли аж 15. Для тих, хто ще не бачив – під катом дані про 14 з них (вірніше про 13, бо вони караїмську двічі записали). Те, що велемудре ЮНЕСКО вважає 15-ю окремою зникаючою мовою, я окремою мовою як український великодержавний шовініст не вважаю, хе-хе: як ЮНЕСКО назве окремими мовами бойківську, гуцульську, лемківську та інші говірки, то й про «15-у» поговоримо *макіавеллівськи посміхається*.
- Білоруська: 4 000 000 в Білорусі, Латвії, Литві, Польщі, Росії та Україні [станом на 2001 р. в Україні проживало 275 800 білорусів, в т.ч. 19,8% з них вважали білоруську рідною – joanerges].
- Гагаузька: з XVIII-ХІХ ст. носії оселялися в Буджакському регіоні, що охоплював південь Молдавії та Ізмаїльський район Одеської області України. Кількість носіїв на 2002: 180 000 в Україні та Молдові [станом на 2001 р. в Україні проживало 31 900 гагаузів, в т.ч. 71,5% з них вважали гагаузьку рідною мовою – joanerges]
- Ідіш (єврейсько-німецька): первісно носії проживали у Центрально-Східній Європі (переважно в Білорусі та Україні), а також у західноєвропейських містах (у т.ч. Антверпен, Лондон), зараз – у багатьох європейських країнах та в Ізраїлі. Кількість носіїв невідома.
- Караїмська: носії проживали в районі Євпаторії (нині носіїв немає) та на Західній Україні (станом на 2001 – 6 носіїв у Галичі та Луцьку). Також носії проживали у Литві.
- Кримськотатарська: носії проживали у центральній частині Криму, більшість була депортована до Центральної Азії після ДСВ, більшість повернулася (включаючи кримчаків – кримських татар юдейського віросповідання). Кількість носіїв на 1994 – 100 000 [станом на 2001 р. в Україні проживало 248 200 кримських татар, в т.ч. 92% з них вважали кримськотатарську рідною – joanerges].
- Кримсько-турецька (кримсько-османська): носії проживали в кількох селах біля Ялти на Південному узбережжі Криму, під час ДСВ депортовані до Середньої Азії. Кількість носіїв невідома (під час перепису враховуються разом з кримськими татарами). Окремий діалект турецької (спірна мова, не всіма науковцями визнається).
- Німецько-платська: спочатку носії-емігранти жили у поселеннях Хортиця та Молочна біля Запоріжжя, відтак в інших регіонах України, згодом оселялися у Росії та Америці, з України депортовані під час ДСВ до Середньої Азії та Сибіру, звідки більшість виїхали до Німеччини. Кількість носіїв на 1996: 300 000. Окремий діалект нижньо-саксонської.
- Ногайська: носії проживали навколо Перекопу в північній частині Криму, під час ДСВ депортовані до Середньої Азії. Кількість носіїв невідома (під час перепису враховуються разом з кримськими татарами). Носії також проживають на Кавказі та у Добруджі.
- Поліська: спірна мова, не всіма визнається, зафіксована тільки польським переписом 1931 р. на південному заході Білорусі та на північному заході України (тоді кількість носіїв названа в 800 000).
- Понтійських греків: носії первісно проживали на чорноморському узбережжі Туреччини та Грузії, більшість емігрувала до Греції, частина до України та Росії. Кількість носіїв – 300 000 у Греції, Вірменії, Грузії, Росії, Туреччині та Україні.
- Східнословацька: 1 000 000 носіїв у східній Словаччині та в Україні (спірна мова, не всіма науковцями визнається).
- Тавро-румейська (маріупольських греків, кримсько-грецька): первісно носії проживали у Криму, з 1770-х рр. – на узбережжі Азовського моря (Маріуполь та низка сіл у Донецькій області). Кількість носіїв на 1989 р.: 20 000. Окремий діалект грецької (спірна мова, не всіма науковцями визнається) [загалом станом на 2001 р. в Україні проживало 91 500 греків, в т.ч. 91,5% з них вважали рідною мову своєї національності; вочевидь до цього числа належать і понтійські греки, і ті, що були записані як просто греки – joanerges].
- Урумська (греко-татарська) мова: первісно носії проживали у Криму, нині – в кількох селах у Донецькій області, а також у Грузії. Окремий діалект кримсько-турецької мови. Кількість носіїв невідома.
- Циганська (ромська, сінті, влакс, цало): станом на 2002 р. – 3 500 000 носіїв у більшості європейських країн, переважно в Центрально-Східній Європі та на Балканах [станом на 2001 р. в Україні згідно даних офіційного перепису проживало 47 600 циган, в т.ч. 44,7% з них вважали рідною мову своєї національності – joanerges].
Дислокація: там само
20 слоненят | Прокоментувати
