65 років тому в серці Європі з’явилося унікальне квазідержавне утворення – Закарпатська Україна

Цей ювілей пройшов практично непоміченим… Як це не прикро, не з’явився ані указ президента про вшанування цієї дати, ЗМІ фактично промовчали, Держкомархів не продемонструє відскановані документи, не буде навіть поштової марки чи пам’ятної монети… Про Закарпатську Україну в шкільних підручниках йдеться кількома рядками, а в інтернеті інформації – крихти та врозсип… Спробую дещо виправити ситуацію, щоб віддати належне тим подіями та людям, які творили історію. Через брак часу мені не вдалося написати власне повноцінне дослідження, тому вашій увазі пропонується невелика узагальнююча довідка про історію та політичний устрій ЗУ, а також збірка лінків на відповідну тематику. ( Read more... )

Після спроб запустити науково-популярну літературу на військову тематику українською мовою в рамках серії «Militaria Ucrainica» (мої враження дивіться тут і тут) з’явилася наступна варіація – проект «Українська мілітарна історії», вже в іншому видавництві. Анонсовано, що він складатиметься з серії «Стратегікон» і «Плац д’Арма», а також кольорових енциклопедій «Жива історія» та «Історія на дотик». Вчора я став щасливим власником ось такої книги:



Татаров Б. Новітні гусити: Чесько-Словацькі військові формування в російському війську (серпень 1914 — квітень 1918 рр.). — К.: Наш час. — 2009. — 104 с.: іл. ( Read more... )

Заголовок – не фейк %) Хотя, скажем, у Гугла эта тема вызывает лёгкое недоумение… И тем не менее. Итак, дальнейший текст и иллюстрации взяты из книги: Hubert M., Pavala K. Vojenské lodě Československa 1918-1959. – Praha: Děčin, 1999.


Прародитель чехословацкого военно-морского флота – военный корабль «Смельчак» соответствующих легионеров во Владивостоке (1918-20). Памятная марка ( Внимание! Траффик фото – около 530 Кб )

Не все жители Судет радовались приходу Вермахта в 1938 году…

Массовое заселение немцами Судетской области, которая занимает западную, юго-западную и северо-западную часть Чехии, началось после столь поразившей воображение чапековской саламандры битвы при Белой горе в 1620 г. В 1930 г. судетских немцев (чеш. sudetští Němci, Sudeťáci, нем. Sudetendeutsche) было уже ок. 3, 2 млн., то есть 22,3% населения Чехословацкой республики. В последней судетцы оказались в ранге негласно угнетаемого меньшинства, что было особенно больно учитывая их совсем недавний фаворитизм в империи Габсбургов. Пребывание в государстве с панславистской и антиклерикальной идеологией стало для психики судетских немцев тяжёлым испытанием, а тут ко всему прибавилась и жёсткая экономическая конкуренция между ними и чехами. Так что ничего удивительного, что судетцы стали радостно внимать идеям Гитлера. Однако не все. Были и среди них те, кто не восхищался идеями фюрера, – коммунисты, левоцентристы, представители католических кругов. ( Read more... )

Коли гітлерівці окупували Судети, чехословацькі прикордонники отримали наказ не чинити опору. Вони мовчки спостерігали за тим, як повз проїжджають німецькі війська. Раптом один з офіцерів не витримав і вихопив пістолет, почав стріляти по танковій колоні. За кілька секунд він вже лежав на землі, прошитий кулеметними чергами. Цей випадок тоді потрапив до усіх західних газет, де зачаровані Гітлером бандерлоги трактували його символічно – мовляв так само безглуздо загинула б й уся Чехословаччина, якби відмовилася виконувати рішення Мюнхенської змови. І лише Марина Цвєтаєва, яка десять років прожила у Чехословаччині та дуже любила цю країну, сказала: „Дякувати Богу, честь Чехії врятовано”. Та все ж один бій між чехословацькою армією та Вермахтом таки відбувся. Через чотири місяці... ( Read more... )

У 1938 р. чех Каміл Райхл разом з дружиною та друзями здійснив автомобільну мандрівку Закарпаттям, що тоді належало до складу Чехословацької республіки. Вони проїхали маршрутом Ужгород-Ужок-Скотарське-Синевір-Рахів-Ясиня. Протягом подорожі Каміл зробив низку фотографій. Його нащадок виклав їх в інтернеті, а я ділюся з вами.


Другий ліворуч – Каміл Райхл. Крайня праворуч – його дружина Блаженка. ( Read more... )

Тешинская Силезия до и после октября 1938 г.

На днях исполнилось 70 лет присоединению к Польше региона, называемого в Чехии Тешинского Силезией, а в Польше – Заольжьем. Этот богатый край стал в ХХ веке предметом жестких споров между Прагой и Варшавой, каждая из которых считала регион своим. И в целом можно было бы не выделять этот конфликт из череды других пограничных споров, которыми так изобилует Центрально-Восточная Европа последние полтора столетия, если бы аннексия Заольжья не произошла именно тогда, когда над Чехословакией уже навис молох Третьего Рейха. ( Read more... )

NB-2 Я с большим уважением отношусь к Польше и польскому народу. Я не имел своей целью при написании этой статьи оскорбить их или унизить. 80% фактажа для этого исследования взяты именно из польских источников. Но так уж выходит, что в вопросе о польско-чехословацких пограничных конфликтах мои симпатии склоняются на сторону Праги. Ну тяжело мне тут найти аргументы в пользу Варшавы. Посему, если Вас такая позиция раздражает либо Вы сторонник исключительно объективных, выверенных и беспристрастных публикаций - не читайте, пожалуйста. Раз уж пошла такая пьянка, то вернемся к старой доброй традиции подзамочных постов. И мне спокойней, и привередливым читателям