У досі неопублікованих записах кількох інтерв’ю, зроблених у 1992-93 рр. з полковником держбезпеки у відставці О.С., який довгий час служив у КДБ УРСР, є цікавий, з огляду на поточні події, момент. Отже у розшифровці під № А-Н-231 від 8 серпня 1992 р. читаємо, зокрема:

«Мистика? Да какая там мистика. Это сейчас любят в прессе шуметь о глупостях всяких. Могу только один случай припомнить, хоть и не обо мне речь. Но может он по Вашему и мистический. В 1958 г. меня перевели в отдел, который тогда возглавлял С.Ш. Как-то поздно вечером мы вместе вышли со службы и направились в сторону Подола. Когда проходили мимо Софиевской церкви С.Ш. вдруг шумно вздохнул и рассказал об одной истории, которую просил никогда никому не рассказывать. Умер он десять лет назад, детей у него не было, так что возьму такой грех на душу, расскажу. По его словам, в 39-м он, тогда ещё младший лейтенант госбезопасности, был в опергруппе, которая обеспечивала вскрытие саркофага с Ярославом Мудрым. ( Read more... )

Урочиста Хартія Кандидатів, Кандидатченків та Кандидядьків

Ми, кандидати на крісло, посвідчення та пенсію президента,
усвідомлюючи відповідальність перед історією, власною кишенею, чужими дружинами та найнятими політтехнологами,
прагнучи бути мінімально чесними перед виборцями й фіскальними перевірками,
бажаючи максимально полегшити роботу працівникам вітчизняних правоохоронних органів та міжнародних спостережних організацій,
урочисто та щиросердно, поклавши руки на серця і партійні квитки, а все інше – на виборців, зобов’язуємося під час передвиборчої компанії:( Read more... )

Исходник:

Владимир Путин уже хотел уйти, как один рабочий, слесарь Виктор Загаевский, вдруг в упор (их отделяло меньше метра) спросил его:
— Владимир Владимирович, может, что-то подарите на память?! У меня два сына! Один — военный моряк!
Господин Путин недоуменно поднял руки, показывая, что у него ничего нет, кроме того, что на нем.
— Что подарить? — засмеялся он.
— Часы можно? — без усмешки спросил слесарь.
Господин Путин покачал головой, помрачнел даже (было видно, что он в оторопи от такого наглого вымогательства). Отказать рабочему, тем более после такого яркого и бескорыстного выступления в пользу "Единой России", он не мог.
— Берите,— сказал господин Путин, снимая часы.— Я недавно подарил точно такие же одному мальчику, сыну пастуха в Туве. И опять купил. Они мне очень нравятся,— произнес господин Путин. ( Read more... )

(с) Иоганн Вольфганг Гете, 1808/32
(с) joanerges, 2009

Вступление

Вы снова здесь, изменчивые френды,
Меня тревожившие с давних пор,
Найдется ль наконец вам пост достойный,
Или остыл мой молодой задор?
Но вы, как флуд, надвинулись, виденья,
Тролля и застилая кругозор.
Ловлю упреки ваши всеми пикселями
И возле вас не обрести покой. ( Read more... )

Після перечитування Борхеса розумієш, що намагатися самому писати прозу - майже злочин...

Він вже давно втратив лік дням. Чотири байдужі стіни перетворилися на його в’язницю. Німу й немилосердну. Йому не вистачало повітря між цих стін, він хотів простору, свободи… ( Read more... )

Щоки Принцеси буквально палали. Спітніле волосся злиплося на лобі. Серце стрибало й калатало. Налиті груди здіймалися, наче міхи. Дихання було нерівним і гучним… Вона на мить заплющила очі, а потім знову відкрила їх. Не буде перебільшенням сказати, що подібне блаженство вона відчувала не так часто… ( Read more... )

Петрарка лежав на маленькій галявині посеред кущів й, підклавши руки під голову, дивився як серпневим небом ліниво пливуть хмаринки. Думки в його голові були не менш лінивими – вони тинялися безцільно, споквола перекидалися малозначущими фразами, похнюплено щось бурмотіли під ніс… Робити категорично нічого не хотілося… Вітерець в гілках і легкий плюскіт річки, що текла неподалік, навіювали важкий, наче пурпур, сон… ( Read more... )
(c) моє, 2008

- Аааааааааааа! Бац! Ба-а-а-бац!

Геракл буквально втянул голову в плечи и поёжился. Потом тщательно зажмурился и постарался выровнять дыхание. ( Read more... )
(с) моє, 2008