i_grappa пише:

Принимаю участие в сборе помощи детям Конотопского женского детского дома. Если кому хочется принять участие - звоните девушке-волонтеру (Лобковская Анна: anutik_2004@rambler.ru, 066-964-64-53, 063-454-65-25), ну а те, кто меня знает - можете мне передать. Шоколадки, мягкие игрушки, одежда, наборы для вышивания, альбомы для рисования, да даже еда - сгодится всё. Поездка в Конотоп состоится 21 или 22 декабря.

Звідси

1606 р. імператор Рудольф ІІ став об’єктом офіційної скарги, яку склали габсбурзькі ерцгерцоги. «Його Величність, - писали вони у своїй «Пропозиції», - цікавиться тільки чаклунами, алхіміками, кабалістами тощо». Рудольфів двір у Празі й справді обернувся у найвидатніший європейський центр дослідження окультних мистецтв. ( Read more... )

Справжній «доктор Фауст» - мандрівний лікарчук і ярмарковий чаклун, що помер у Штауфені в Брайсгау 1541 р. Скінчивши, певне, як і Коперник, Краківський університет, він навідав чимало німецьких університетів, називаючи себе магістром Георгієм Сабеліком Фаустом Молодшим. Фауст набув лихої слави через свої блюзнірства, «чуда», як-от перетворення води на вино, і претензії на союз з дияволом. Фаустові пригоди надихнули цілу низку так званих Faustbuchs. Першу з них, складену 1587 р. у Франкфурті, 1588 р. перекладено данською мовою, 1592 р. – французькою і голландською, перед 1594 р. – англійською, а 1602 р. – чеською. ( Read more... )

Християнська літургія завжди перебувала в розвитку. Служба Божа, що складалася з гімнів, псалмів, повчань, проповідей, літаній, кантів і молитов, почала викристалізовуватися з V ст. Часослов, що дозволяв ченцям розподілити читання 150 псалмів, колись виголошуваних щодня, запровадив св. Бенедикт. Пруденцій, єпископ Труа (помер 861 р.) склав найдавніший требник, тобто збірку схвалених літургійних текстів. ( Read more... )

975 р імператор Іоанн Цимісхій переселив громаду вірменських єретиків у округ Філіпополь (Пловдив) у болгарській Фракії. То були павликіани, рештки колись набагато численнішої секти, яку давніше розігнали візантійці. Десь тоді ж таки християнська церква звернула увагу на послідовників Богомила, невідомого болгарського священика, чиї помилки підозріло скидалися на єресь павликіан. І ті, й ті були дуалістами спадкоємцями традиції, що йшла від гностиків і (нехристиян) маніхейців. Злившись докупи, ці два гурти заснували віру, прихильники якої пройдуть усією Європою – "від Чорного моря до Біскайської затоки". ( Read more... )

Своїм хрисовулом, грамотою, імператор Василь 885 р. офіційно визнав "святу гору" Афон за територію, призначену для ченців та пустельників. Відтоді всіх світських осіб і представниць другої статі (як жінок, так і самиць тварин) вигнано з 360 кв. км "садка Богородиці" на найсхіднішому з трьох оточених морем мисів півострова Халкідікі. Пер¬ший постійний монастир — Велику Лавру — засновано там 936 р. Основний typicon, статут, датовано 936 р. На півострові, де височіла гора Афон, здіймаючись на 2033 м, мав урядувати протос (примас) і рада настоятелів, яка збирається в головному містечку Кареї. ( Read more... )

За допомогою співпадінь Бог зберігає анонімність (с) Ейнштейн

Плащ святого Мартина від шан. rousseau – цікаве історико-лінгвістичне дослідження про уродженця Закарпаття св. Мартина, покровителя виноробів, спочатку римського легіонера, а відтак – єпископа італійського Туріна. Він має безпосередній стосунок до двох дорогих моєму серцю міст – зображений на гербі Мукачеві та особливо шанований у Познані, де його ім’я носить центральна вулиця.

Закликаючи до першого хрестового походу, папа Урбан ІІ спонукав вірних тричі на день проказувати молитву «Angelus». Свята Діва була покровителькою хрестоносців, і молитва, що починалася словами «Angelus Domini nuntiavit Mariae» («Ангел Господній сповістив Марії»), була на той час звичайним звертанням до неї. Папську пропозицію здебільшого нехтували, проте кафедральний собор Сан-П’єр у містечку Сент у Пуату становив виняток. Духівництво Сента не тільки тричі на день читало «Angelus», а й сповістувало бамканням дзвонів удосвіта, опівдні і навзаході сонця про початок відправи. ( Read more... )

Одного травневого вечора 597 р. старий св. Колумба помер на вівтарних східцях церкви свого абатства на крихітному гебридському острові Айона, де не росло навіть жодного дерева. Він копіював псалми і щойно переписав рядок 34 псалма: «Хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі». ( Read more... )