На прохання читачів спробую запровадити більш-менш регулярний огляд новин вітчизняного законодавства. Отже… ( Read more... )

Першого січня 2010 року, коли більша частина населення нашої країни підноситиме бокали та гранчаки, дехто буде пити розсіл чи з безнадією в очах перемикати телеканали, хтось буде кататися на гірських лижах, хтось піде в кіно, гулятиме Прагою чи сидітиме у барі близькосхідного курорту… у наше життя прийдуть вони… Зміни до законодавства. Спробую проанонсувати деякі нововведення, які можуть зацікавити ширше коло (сумні й нудні речі на зразок акцизного збору чи оподаткування виробництва космічної техніки оминемо). На вичерпність не претендую. Зауважите помилку чи неправильне, на Вашу думку, трактування – пишіть. ( Read more... )

UPD ( Read more... )

По просьбе toha124 подготовил справочку о Вооружённых силах Польской народной республики (1945-89 гг.). Основные источники – польский сектор интернета, поэтому дополнения и замечания по теме будут рассмотрены и обдуманы. С одной стороны, данных катастрофически мало по сравнению с информацией о межвоенном периоде или ВМВ. С другой, более-менее мозаика сложилась, имхо, а учитывая допустимые размеры постов в ЖЖ даже пришлось урезать окончательный вариант чуть ли не втрое. Итак…

Часть І
Часть ІІ

NB Копипаст невероятно повредит карме копипастящего :)

Нарешті дійшли руки до переробки на підставі нових джерел переліку вільномулярських майстерень та їх об'єднань, що діяли на території сучасної України. Тепер кількість позицій у ньому зросла зі 115 до 145. До речі, свого часу мене за цей перелік окремі інтернет-патріоти звинуватили в антиукраїнській провокації, хе-хе, то що тепер буде? :)



Один з київських фасадів

Конец сентября 1939 г. Варшава только что пала к ногам белокурых зигфридов, ведомых к мировому господству гением фюрера. Сейчас они уверенно печатали шаг по брусчатке уже бывшей польской столицы, снисходительно поглядывали на хмурых местных жителей, и, может быть, уже даже заигрывали с панянками. А вот у абверовского капитана Буланга настроение было отвратительное. Группа, в состав которой он входил, не сумела выполнить личное поручение самого адмирала Канариса. Чему ж тут радоваться? Погружённый в невесёлые размышления гауптман добрёл до форта Легионов варшавской Цитадели. Решил заглянуть внутрь, благо никакой охраны не виделось. То, что абверовец увидел, потрясло его до глубины души… ( Read more... )

«Восток» и «Запад» - оперативные планы войны второй Речи Посполитой

Ноябрь 1918 г. – провозглашено возобновление независимости Польши, создана вторая Речь Посполитая. На протяжении своей 21-летней истории, зажатой между мировыми войнами, эта страна постоянно помнила о своих соседях с запада и востока. Мысль о постоянной угрозы со стороны Германии и России была одной из основополагающих идей польской государственности. Это перманентное пребывание в ожидании очередной войны подпитывало народную любовь к Первому Маршалу – грозному Юзефу Пилсудскому, делало армию первейшим государственным институтом, прочно закрепилось на страницах газет и школьных учебников. Но на дворе была почти середина ХХ века и кроме патриотичных речей готовность к войне предусматривала модернизацию армии, создание современной промышленности и, что немаловажно, подготовку соответствующих планов на случай боевых действий. Как с последним обстояло дело во второй Речи, мы сегодня и поговорим… ( Read more... )

В истории польской государственнической мысли идея моря была всегда на почётном месте. В различных вариациях – от мечты об имперской мощи Жечи «от можа до можа», через выпестованную Чарторыйским, главой российского МИДа и новым Курбским, идею Междуморья до колониальных претензий второй Жечи на заморские территории от Бразилии до Либерии. ( Read more... )

Медведи в польских войсках: две истории

Вряд ли кого удивишь рассказом о животных-военнослужащих. В придачу к привычным коням и собакам можно вспомнить слонов в древности, голубиную почту, прочее зубатое, когтистое и крылатое воинство вплоть до пингвинов и иных экзотических созданий. А в истории польской армии находим два случая, когда практически равноправным солдатами ставали медведи… ( Read more... )

Дисклеймер: цей пост не несе жодного історико-політичного та/або ідеологічного навантаження. Мене цікавить виключно прикладний бік справи.

У рідкісні вільні хвилини вовтузюся з другим варіантом збірки радянських документів про Україну в період 1939-59 рр. Дійшов до звіту радянських прикордонників про розгром офіцерської школи УПА «Олені» у жовтні 1944 р. Випливають деякі специфічні й не дуже зрозумілі для мене моменти. ( Read more... )

Польські військові формування на території сучасної України (1917-19)

Люблю я маловідомі теми. Тим більше, що східноєвропейська Кліо, ця вередлива панянка полюбляє підкидати то одне, то інше. І зауважте – одного ХХ століття у ЦСЄ вистачає на історію кількох інших континентів. Ще й на марсіанські хроніки вистачить. От скажімо революційно-військова веремія на руїнах Російської імперії у 1917-22 рр. – „влада знову змінилася”, як то казав герой однієї кінокомедії. То червоні, то білі, то жовто-блакитні, то зелені, то чорні, то інтервенти, то визволителі... Але, як виявилося, і це ще не межа – була ще купа інших формувань, які волочилися чи то українськими степами, чи то сибірськими просторами, періодично пострілюючи. Оскільки тема, скажімо, чехословацьких формувань досить широко представлена у літературі та в інтернеті, про єврейські бойові загони в Україні я вже ділився чужими дослідженнями і т.п., сьогодні повернемо свій погляд до польських військ того часу. ( Read more... )

Через Канів не йде залізниця, але бронепоїзд у місті стоїть…

Вірніше – пам’ятник-макет. Це, мабуть, єдиний в світі (принаймні пошук інтернетом не дав інших варіантів) пам’ятник на честь такої техніки. Бронепоїзди з’явилися в часи англо-бурської війни, успішно використовувалися в Першу світову та численних війнах на уламках Російської імперії, а свою лебедину пісню «заспівали» під час Другої світової. Унікальний пам’ятник в Каневі з’явився не випадково – його встановили для вшанування героїзму екіпажу бронепоїзда № 56, який в 1941 р. стримував тут з останніх сил гітлерівців, не полишаючи свій пост аж до наказу про відступ. Тепер про цю історію детальніше.


Канівський пам’ятник БП-56 ( Read more... )

Юзеф Клеменс Пілсудський гербу «Пілсудський», він же «Віктор», він же «Мєчіслав», він же «Зюк», він же «Пан Мар’ян», для народу – «Дзядек» («Дідусь» ) чи «Маршалек» («Маршал»), для соратників – «Комендант», був революціонером, в’язнем, терористом і організатором експропріацій, колаборантом, політиком та військовим, Начальником Держави, Верховним Вождем армії, Першим Маршалом Найяснішої Жечі Посполитої, організатором державного перевороту та двічі прем’єром, фактичним диктатором. А ще – улюбленцем жінок та їхнім незмінним шанувальником… Поставний і харизматичний, з вояцькою виправкою і владним характером, він практично все життя перебував в центрі уваги протилежної статі. Про жінок в житті Пілсудського та про нього в їхніх долях і буде сьогоднішня моя розповідь. ( Read more... )

Не все жители Судет радовались приходу Вермахта в 1938 году…

Массовое заселение немцами Судетской области, которая занимает западную, юго-западную и северо-западную часть Чехии, началось после столь поразившей воображение чапековской саламандры битвы при Белой горе в 1620 г. В 1930 г. судетских немцев (чеш. sudetští Němci, Sudeťáci, нем. Sudetendeutsche) было уже ок. 3, 2 млн., то есть 22,3% населения Чехословацкой республики. В последней судетцы оказались в ранге негласно угнетаемого меньшинства, что было особенно больно учитывая их совсем недавний фаворитизм в империи Габсбургов. Пребывание в государстве с панславистской и антиклерикальной идеологией стало для психики судетских немцев тяжёлым испытанием, а тут ко всему прибавилась и жёсткая экономическая конкуренция между ними и чехами. Так что ничего удивительного, что судетцы стали радостно внимать идеям Гитлера. Однако не все. Были и среди них те, кто не восхищался идеями фюрера, – коммунисты, левоцентристы, представители католических кругов. ( Read more... )