Автор: Бйорн Братбак, медiа-центр «CUTTY SARK»
Джерело: журнал «Атлантична панорама», № 4-5 (23-24) 2009

Виходець із Західної України Василь Циквас за особисті заслуги під час Другої світової війни одержав найвищу нагороду Норвегії – орден Хрест війни з мечами з рук короля Хокона VII. З 1991 року Україна стала незалежною і самостійною державою. Настав кінець сотням років пригноблення. Норвежцям також варто згадати ті часи, коли вони більше 60 років тому боролися за власну свободу. Головне те, що серед тих, хто прийшов їм на допомогу, були українці – солдати зі складу польської бригади. Серед загиблих чи поранених у боях біля норвезького міста Нарвік було багато людей українського походження або з українськими прізвищами. ( Read more... )

Назва: Деякі прояви войовничості українських шляхтянок щодо маєткових справ (XVI-XVII ст.)
Автор: Лабур О.В., Національний технічний університет України “КПІ”
Опубліковано: Наукові праці МДГУ ім. Петра Могили. – Серія «Історія» // Т. 17

Типовими явищами у суспільному житті України доби пізнього середньовіччя була постійна боротьба поміж панівними верствами за збагачення та розширення своїх володінь. Жадоба наживи призводила до збройних сутичок, наїздів та розбійницьких нападів на сусідів з метою пограбування та привласнення їх земель, майна, скарбів тощо. Один із сучасників тих подій, польський історик і публіцист Ш.Старовольський, вказував, що “шляхта спішила на грабіж як оси на мед” [1]. Надзаконне становище шляхти в Речі Посполитій, і на українських землях зокрема, та безперервні домові війни поміж шляхтичами стали соціокультурною реалією тогочасного життя України. За слушним виразом О.Мальченко, не буде перебільшенням визначити життя в українських воєводствах XVI-XVII ст. як постійну війну за земельну власність [2]. Не були осторонь цих зрушень та подій українські шляхтянки. Земельно-майнове забезпечення та правові норми, які панували тоді в Польщі, надавали жінкам-шляхтянкам високого статусу в суспільстві та відчуття своєї гідності і свободи [3]. ( Read more... )

Уривок зі статті О. Скрипника «Український слід в історії розвідки», опублікованої у журналі «Камуфляж» № 12 за 2007 р.

[..] Досить вдало з професійної точки зору попрацювали представники української зовнішньої розвідки щодо нейтралізації Нестора Махна та його близького оточення в еміграції. Від варшавського резидента була вчасно одержана інформація про заплановану поїздку ад'ютанта Махна Івана Лепетченка до Гуляй-Поля за схованим золотом. Подальші пошуки цінностей відбувалися вже під контролем чекістів, і в кінцевому підсумку Махно не одержав коштів, які могли б фінансувати його подальшу активну діяльність за кордоном. А колись грізного начальника контррозвідки махновської армії Львову Зіньковського-Задова після повернення на батьківщину взагалі вдалося загітувати для роботи в "органах". Протягом 13 років він працював уповноваженим іноземного відділу в Одеському окружному відділі ДПУ, неодноразово нагороджувався керівництвом за сміливість, відвагу, участь в успішному проведенні закордонних операцій. ( Read more... )

Через Канів не йде залізниця, але бронепоїзд у місті стоїть…

Вірніше – пам’ятник-макет. Це, мабуть, єдиний в світі (принаймні пошук інтернетом не дав інших варіантів) пам’ятник на честь такої техніки. Бронепоїзди з’явилися в часи англо-бурської війни, успішно використовувалися в Першу світову та численних війнах на уламках Російської імперії, а свою лебедину пісню «заспівали» під час Другої світової. Унікальний пам’ятник в Каневі з’явився не випадково – його встановили для вшанування героїзму екіпажу бронепоїзда № 56, який в 1941 р. стримував тут з останніх сил гітлерівців, не полишаючи свій пост аж до наказу про відступ. Тепер про цю історію детальніше.


Канівський пам’ятник БП-56 ( Read more... )

25 лютого 2009 року виповнюється 95 років легендарному розвіднику Євгену Степановичу Березняку, який у роки Другої світової війни врятував місто Краків та сотні його жителів від повного руйнування та знищення. ( Read more... )

Життя, неймовірні пригоди та смерть Михайла Чайковського

Польський шляхтич, який вважав себе нащадком українського гетьмана та більшу частину життя молився в сторону Мекки. Авантюрист, що дружив і ворогував з найпотужнішими монархіями тогочасної Європи. Письменник, який підштовхнув Шевченка до написання «Гайдамаків» та приятелював з Міцкевичем. Воєначальник, що змінив безліч мундирів. Мислитель, якому інкримінують створення ідеологічної бази українського франк-масонства та Кирило-Мефодіївського братства. Міжконтинентальний джокер й п’яте колесо у возі геополітичних ігор Москви, Стамбулу, Парижу та Лондону. Свій серед чужих та чужий серед своїх. Михайло Чайковський, Міхал Чайковски, Садик-паша… Людина з трьома обличчями… ( Read more... )

Джерело: Шевченко В. Українці в перших боях з фашизмом // Дзеркало Тижня. – 2004. - № 26. (витяг)

[…] Символічно, що перші збройні виступи українців проти фашизму пов’язані з іменем Великого Кобзаря. Створюючи плацдарм для подальшої експансії, Німеччина та Італія в 1936—1939 рр. втрутились у громадянську війну в Іспанії. ( Read more... )

[...] 30 листопада 1939 р. СРСР втягнувся в нову війну - зимову, з Фінляндією. Радянськими військами командував той же Тимошенко. Найбільш ударним піхотним з'єднанням у війні була 70-а стрілецька дивізія, ( Read more... )

Автор: Дмитрий Громов
Источник: «Корреспондент», 15.09.2007

Украинский живописец Николай Глущенко успешно соединил в себе два амплуа – признанного Европой художника и советского агента, одного из первых предупредивших Сталина о войне с Германией. ( Read more... )

Автор: Кость Бондаренко
Джерело: „Політика і культура”, 04.06.1999, № 8.

Одні дослідники називають Віктора Петрова геніальним письменником та істориком, інші – зрадником та запроданцем. ( Read more... )

Автор: Кость Бондаренко
Джерело: журнал „Політика і культура”, 1999 р., № 35.

Для цього молодого чоловіка не знайшли місця на сторінках підручників — він не був цікавим творцям героїчних романів та повістей, а попри те, його біографія — чудова тема для пригодницького роману. ( Read more... )

Автор: Наталя Кляшторна
Джерело: «Політика і культура», 29.08.2000
Коли подружжя Теліг вперше з'явилися у Львові, Олена відразу буквально зачарувала місцеву публіку. Мужчини упродовж всього вечора не зводили з неї очей. Шикувалися у черги, щоб запросити до танцю. Кількох хвилин спілкування з цією модно вбраною пані було досить, щоб надовго втратити голову, Жодна інша українська літераторка (хіба Марко Вовчок) не мала такого шаленого успіху в чоловіків. І романи Олени Теліги не завжди були платонічними. ( Read more... )

Тим героєм є сл.п. Петро Дмитрук із Саскачевану, відомий у Франції під іменем «П’єр ле Канадієн». Про нього саме був поміщений репортаж у "Рідерс Дайджест" за серпень 1995 р. Ось що пише автор репортажу: ( Read more... )

У США його біографія могла б стати основою для голлівудського блокбастеру. Війна, полон, втеча, партизанський загін, знову на фронті, Чотирикутник Смерті, розвідувальна робота і політична діяльність, арешти й втечі, останній арешт і зникнення в туманах Соловків... ( Read more... )