Steadfast Tin Soldier (joanerges) wrote,
Steadfast Tin Soldier
joanerges

27 Волинська дивізія піхоти Армії Крайової (переклад з польської Вікіпедії)

Joanerges: Переклад подається як є, без стилістичних і фактологічних виправлень. Моя власна точка зору не збігається з низкою положень цього тексту. Той, хто буде копіювати цей український переклад без посилання на мій ЖЖ, спаскудить собі карму.

27 Волинська дивізія піхоти Армії Крайової – польський військовий підрозділ, створений з сил Округу “Волинь” Армії Крайової в рамках Акції “Буря”. У березні 1944 р. нараховувала біля 6 тис. вояків.



Створення і розвиток

Польський еміграційний уряд у Лондоні був змушений спрямувати свої обмежені сили на боротьбу з УПА. 20 липня 1943 р. Армія Крайова закликала польські відділи самооборони на території Волинського воєводства перейти під її командування. 30 липня 1943 р. закликала українців припинити масові вбивства цивільних осіб. Це не зупинило масові вбивства і насправді напевно підтвердило переконання українських націоналістів, що етнічні масові вбивства є єдиною дорогою для здобуття польських земель. У січні 1944 р. Армія Крайова створила 27-му (волинську) дивізію піхоти кількістю 6558 вояків, завданням якої була боротьба з бандами УПА, а потім – з Вермахтом. Волинська дивізія, найбільша серед відділів АК, набирала рекрутів з польських відділів самооборони, створених для оборони цивільного населення від банд УПА, та з колишніх польських поліцейських, що кинули службу. Якби не злочин геноциду, здійснюваний бандами УПА, це формування напевно не було б створене.

На Волині термінова мобілізація дивізії була проведена у січні 1944 р. з сил інспекторатів АК “Ковель”, “Рівне” і “Луцьк” Округу “Волинь”.

Під час акції “Буря” (на Люблінщині)

20 липня радянські війська форсували Буг і почали визволяти Люблінщині. В такій ситуації (відступ німецьких військ) командування дивізії розпочало підготовку до захоплення Любліну. 22 липня майор “Жегота” привіз з Командування Округу завдання акції “Буря” на Люблінщині, яку поставили перед дивізією. Батальйон І-й 45-го піхотного полку [під командуванням] “Гжимса” в засідці розбив колону німців під Фірлеєм. Батальйони ІІ-й 43-го пп [під командуванням] “Грубего” і ІІ-й 50 пп [під командуванням] “Ястженба”, співпрацюючи з місцевим відділом АК, захопили Любартув. Вночі батальйон “Ястженба” зайняв Міхув, батальйон І-й 43 пп [під командуванням] “Корда” зайняв Коцк, а батальйон І-й 50 пп [під командуванням] “Сокола” зайняв Конякув і Козлувку. Заблоковано рух німців в усіх напрямках. Біля обіду 23 липня до Любартова увійшли підрозділи 3-го корпусу Червоної Армії (1-й Білоруський фронт), а після обіду прибули підрозділи Армії Людової підполковника Корчинського (звільнені радянськими військами з оточення в парчевських лісах). Відповідно до його позиції командування дивізії усунуло свої підрозділи з Любартова, концентруючись в районі Каньовкі, Козлувкі та Сєдліск. З командуванням радянського корпусу було ухвалено засади подальшої боротьби з німцями.

Розпуск дивізії

Ввечері 25 липня в Скробові.

Подальша доля вояків

Вояків з цієї дивізії розстрілювали, зокрема, в Канколувці в урочищі Баран, в замку в Любліні. Після розпуску дивізії НКВС організував табір в Скробові на Люблінщині. В ньому були інтерновано вояків АК, виловлених в лінійних підрозділах. 27 березня 1945 р. 48 в’язнів табору здійснили хоробру втечу. Ті, що залишилися у Скробові, були незабаром вивезені до таборів.

Командири

  • полковник Казімеж Даміан Банбіньський “Лубонь” – з 15 січня до 11 лютого
  • підполковник дипломований Ян Войцех Ківерський “Оліва” – з 11 лютого до 18 квітня
  • майор Ян Шатовський “Коваль” – з 18 квітня до 3 травня
  • майор дипломований Тадеуш Штумберк-Рихтер “Жегота” – з 3 травня до 16 липня
  • полковник Ян Котовіч “Тварди” – з 16 липня до 25 липня

Командування і штаб на 14 березня 1944 р.

  • командир – підполковник дипломований (бригадний генерал) Ян Войцех Ківерський “Оліва”
  • начальник штабу – майор дипломований Тадеуш Штумберк-Ризтер “Жегота”
  • командир зєднання “Громада” – майор Ян Шатовський “Коваль”
  • командир зєднання “Основа” – капітан Казімеж Жаняк “Гарда”
  • офіцер операційний – капітан Тадеуш Клімовський “Остоя”

Склад у березні 1944 р.

  • Штаб – криптонім “Пожога”
  • Квартирмейство
  • Самостійні підвідділи дивізії:
    – рота зв’язку – підпоручник Юзеф Фігурський “Шимон”,
    – рота саперів (варшавська) – поручник Здзіслав Золоціньський “Пьотр”,
    – рота переправи (на Бугу) – підпоручник Станіслав Вітамборський “Мали”,
    – взвод жандармерії – підпоручник Францішек Кравчак “Желіво”,
    – І-й батальйон 45-го пп – поручник Францішек Пукацький “Гжимс”
  • з’єднання “Громада” (ковельське)
    – штаб
    – квартирмейство
    – самостійні підвідділи з’єднання: взвод саперів, взвод розвідки, протитанковий загін
    – І-й ескадрон 21-го полку уланів (тактична розвідка) – підпоручник Єжи Неуман “Гіньча”
    – І-й батальйон 50-го пп – поручник Міхал Фіялка “Сокул”
    – ІІ-й батальйон 50-го пп – поручник Владіслав Черміньський “Ястженб”
    – ІІІ-й батальйон 50-го пп – поручник Збігнєв Тварди “Тжаск” (з 10.04 поручник Марек Лаховіч “Братек”)
    – І-й батальйон 43-го пп – поручник Казімеж Філіповіч “Корд”
    – ІІ-й батальйон 43-го пп – поручник Маріан Валерій Крокай “Сіви” (з 21.04. Ян Юзефчак “Груби”)
    – відділи, виділені для оборони цивільного населення (самооборона)
  • з’єднання “Основа”
    – штаб
    – квартирмейство
    – самостійні підвідділи з’єднання: взвод саперів, взвод зв’язку, взвод розвідки
    – І-й ескадрон 19-го полку уланів “Кжваві Татажи” (тактична розвідка) – підпоручник Лонгін Донбек-Денбіцкій “Ярослав”
    – І-й батальйон 23-го пп – поручник Сильвестр Броковський “Богорія” (з 07.04. поручник Зигмунт Гурка-Грабовський “Зайонц”)
    – ІІ-й батальйон 23-го пп – підпоручник Єжи Красовський “Лех”
    – ІІІ-й батальйон 23-го пп (кістяк)
    – 6-та рота – підпоручник Єремі Вітьковський “Сокул ІІ”
    – 7-ма рота – підпоручник Єжи Охман “Козак”
    – І-й батальйон 24-го пп “Кжвава Луна” – поручник Зигмунт Кулчинцький “Олгерд” (з 21.04 підпоручник Юзеф Маліновський “Цьвік”)
    – відділи, виділені для оборони цивільного населення (самооборона)

Кількість та спорядження дивізії в серпні 1944 р. (у дужках – відсотки в порівнянні з довоєнною польською дивізією піхоти):

  • офіцерів – 126 (24, 5%)
  • рядових – 7200 (45,6%)
  • коней – 1150 (16,4%)
  • особиста зброя (пістолети, карабіни) – 6500 (40,6%)
  • ручні та легкі кулемети – 130 (40,6%)
  • тяжкі кулемети – 45 (34,1%)
  • гранатомети – 13 (16%)
  • міномети – 4 (20%)
  • гармат – 7 (8,9%)
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments