?

Log in

No account? Create an account
 
 
01 квітня 2009 @ 13:58
Дислокація військових частин. Частина І. РІА  
Дислокація військових частин Російської імператорської армії на території сучасної України (початок ХХ ст.)

Як говорилося в одному радянському кінофільмі «Життя в місті починається лише тоді, коли в нього вступають гусари». Тож одного разу я задався питанням де дислокувалися в різний час військові частини на території України. Сьогодні представляю вам результати своїх пошуків щодо РІА.

Військові округи


Військові округи створювалися з метою децентралізації та вдосконалення військового управління у Російській імперії. Командуючий округом керував оперативними, стройовими та господарськими справами військових з’єднань і частин округу та підвідомчих йому установ. Штаб округу займався підготовкою до мобілізації, передислокацією військ у разі війни, відав їх розташуванням у мирний час, стройовою та бойовою підготовкою військ, збором даних про ймовірного противника у прикордонній смузі, кадровими питаннями, опікувався артилерійським, інженерним, інтендантським, санітарним та ветеринарним забезпеченням військ, забезпечував військове судочинство. На території сучасної України поширювалася юрисдикція чотирьох ВО РІА.

Київський військовий округ був створений 6 липня 1862 р. на території Київської, Волинської (з 1907 р. – без Володимиро-Волинського та Ковельського повітів) та Подільських (без Балтського повіту) губерній. У 1888 р., після ліквідації Харківського ВО, до нього увійшли Полтавська, Курська, Харківська та Чернігівська губернії. До нього ж належав Хотинський повіт Бессарабської губернії. Округ охоплював територію 6018 квадратних миль з населенням 23, 2 млн. чол. З початком ПСВ перейменований на Київський військовий округ на театрі військових дій. Станом на 1914 р. в КВО дислокувалися такі частини (не всі з них розташовувалися на території сучасної України):
* 9-й АК: 5 пд (штаб – Житомир; 17, 18, 19, 20 пп, 5 абр), 42 пд (штаб – Київ; 165, 166, 167, 168 пп, 42 абр), 9 кд (штаб – Київ; 9 дп, 9 уп, 9 гп, 1 Уральський кзп, 9 кадн), 9 мадн, 6 сб, 6 пб, 4 ір
* 10-й АК (штаб – Харків): 9 пд (штаб – Полтава; 33, 34, 35, 36 пп, 9 абр), 31 пд (штаб – Харків; 121, 122, 123, 124 пп, 31 абр), 10 кд (штаб – Харків; 10 дп, 10 уп, 1 Оренбургський кзп, 3 дкдн), 10 мадн, 7 сб
* 11-й АК (штаб – Рівне): 11 пд (штаб – Луцьк; 41, 42, 43, 44 пп, 11 абр), 32 пд (штаб – Рівне; 125, 126, 127, 128 пп, 32 абр), 11 кд (штаб – Дубно; 11 дп, 11 уп, 11 гп, 12 Донський кзп, 11 кадн), 11 мадн, 21 сб
* 12-й АК (штаб – Вінниця): 12 пд (штаб – Хмельницький; 45, 46, 47, 48 пп, 12 абр), 19 пд (штаб – Умань; 73, 74, 75, 76 пп, 19 абр), 3 осбр (штаб – Жмеринка; 9, 10, 11, 12 сп), 3 садн, 2 Донська (Збірна) кзд (штаб – Кам’янець-Подільський), 12 кд (штаб – Хмельницький; 12 дп, 12 уп, 12 гп, 3 Уфімсько-Самарський кзп, 2 дкдн), 12 мадн, 5 сб, 4 та 5 об, 10 пр
* 21-й АК (штаб – Київ): 33 пд (штаб – Київ; 129, 130, 131, 132 пп, 33 абр), 44 пд (на території сучасної України дислокувалися тільки 175, 176 пп, 44 абр), 21 мадн, 4 тадн, 14 сб, 5 пб

Одеський військовий округ був створений 10 грудня 1862 р. на території Херсонської, Катеринославської, Таврійської, Бессарабської (без Хотинського повіту, який належав до КВО) губерній та Балтського повіту Подільської губернії. Він охоплював 4353,7 квадратних миль з населенням 10,98 млн. чол. З початком ПСВ перейменований на Одеський військовий округ на театрі військових дій. Станом на 1914 р. до нього належали (не усі дислокувалися на території сучасної України):
* 7 АК (штаб – Сімферополь): 13 пд (штаб – Севастополь; 49, 50, 51, 52 пп, 13 абр), 34 пд (штаб – Дніпропетровськ, 133, 134, 135, 136 пп, 34 абр), 7 мадн, 12 сб, Кримський Її Імператорської Величності Імператриці Олександри Федорівни кп, 7 Донський кзп
* 8 АК (штаб – Одеса): 14 пд (дислокувалася на території сучасної Молдови), 15 пд (штаб – Одеса; 57, 58, 59, 60 пп, 15 абр), 4 осбр (штаб – Одеса; 13, 14, 15, 16 сп, 4 садн), 8 кд (штаб – Кишинів; на території України дислокувався лише 8 Донський кзп), 8 мадн, 11 сб, Одеський морський батальйон

Крім того на території сучасної України дислокувалися окремі підрозділи Варшавського ВО:
* з 19 АК: частини 7 кд (штаб – Володимир-Волинський; 7 дп, 7 гп, 7 Донський кзп, 7 кадн) та 17 пд (67, 68 пп)
* з 20 АК – частини 38 пд (штаб – Ковель; 149, 151, 152 пп)

До Віленського ВО належав Новгород-Сіверський повіт Чернігівської губернії, але мені не відомо, щоб там у той час були розміщені якісь військові частини. Крім того, кілька районів сучасної Донецької області України належали до Області Великого Війська Донського.


Карта дислокацій військових частин РІА на території сучасної України у 1914 р. (основу взяв, здається, з російської Вікіпедії, решту домалював сам, як вмів, у Пейнті)

Сухопутні війська РІА станом на 01.04.1914
(по сучасним адміністративно-територіальним одиницям; у дужках подано тодішні назви міст, якщо вони відрізняються від сучасних; розшифровка скорочень – наприкінці матеріалу. Позначення родів військ: П – піхота, К – кіннота, А – артилерія, Т – тилові частини та підрозділи забезпечення, С – сапери та понтонери, Ав – авіація)


Корпуси були військовою тактичною та адміністративною одиницею, що включала усі роди зброї сухопутних військ. Розташовані на території сучасної України АК були сформовані у 1876 (21-й – у 1898) р. Напередодні ПСВ вони складалися з двох піхотних та однієї кінної чи козачої дивізії, корпусної артилерії, різного числа допоміжних і тилових підрозділів. Дивізії були тактичними з’єднаннями сухопутних військ та об’єднували кілька полків одного або кількох родів військ. Як правило, дивізії поділялися на дві бригади по два полки (далі за текстом поділ на бригади не вказано для уникнення плутанини). Основною військовою адміністративною одиницею був полк. Крім того існували менші окремі підрозділи різних родів військ (батальйони, команди, роти тощо), що входили до складу дивізій чи корпусів. Запасні частини призначалися для розгортання нових підрозділів у військовий час. Оскільки підрозділи РІА неодноразово передислоковувалися, тут вони подані станом на 01.04.1914 р., тобто так, як вони зустріли ПСВ.


Полкові знаки: 1. 129 Бессарабський ЙІВВК Михайла Олександровича пп. 2. 132 Бендерський пп. 3. 165 Луцький пп


м. КИЇВ
П: 129 Бессарабський ЙІВВК Михайла Олександровича, 130 Херсонський ЙІВВК Андрія Володимировича, 131 Тираспольський, 132 Бендерський, 165 Луцький, 166 Рівненський, 168 Миргородський пп, мбр, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 279 зпб
К: 9 Уральський кзп
А: 33 абр, 4 тадн, 3 та 4 кгап, 5 забр
Т: ас, аа, 2 зтб, 4 ір, 2 оіп, 7 та 8 зб, ірс, пвш
С: 6 ЙІВВК Миколи Миколайовича Старшого сб, 7 сб, 14 сб, 5 понб, 6 понб, 2 зпонб
Ав: 3 ар


Полкові знаки: 4. 51 Литовський Його Імператорської Високості Спадкоємця Цесаревича Великого Князя Олексія Миколайовича пп. 5. Кримський Її Величності Імператриці Олександри Федорівни кп. 6. 1-а батарея 13-ї артбригади


АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
Сімферополь

П: 51 Литовський Його Імператорської Високості Спадкоємця Цесаревича Великого Князя Олексія Миколайовича пп, 32, 33, 34, 392 зпб
К: Кримський Її Величності Імператриці Олександри Федорівни кп
Т: мл
Севастополь
П: 49 Брестський ЙІВВК Михайла Михайловича та 50 Білостокський пп
А: 13 абр
Т: фвгс
Феодосія
П: 52 Віленський ЙІВВК Кирила Володимировича пп, 35 зпб
Керч
Т: мл

ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
Вінниця

П: 73 Кримський ЙІВВК Олександра Михайловича пп
А: 19 абр, 12 мадн
С: 5 сб
Гайсин
П: 75 Севастопольський пп, 6 зпб
Жмеринка
П: 9, 10, 11 та 12 сп
Могилів-Подільський
П: 48 Одеський Імператора Олександра I пп
К: 16 Донськой генерал Грекова 8-го кзп
А: 3-й (гірський) дн 12 абр
Тульчин
П: 76 Кубанський пп


Полкові знаки: 7. 7 Кінбурнський ЙІВВК Михайла Миколайовича дп. 8. 44 Камчатський пп. 9. 11 Ізюмський генерала Дорохова, нині Його Королівської Високості Принца Генріха Прусського гп. 10. 67 Тарутинський Великого Герцога Ольденбургського пп


ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
Луцьк

П: 43 Охотський та 44 Камчатський пп
К: 11 Ізюмський генерала Дорохова, нині Його Королівської Високості Принца Генріха Прусського гп
А: 2-й дн 11 абр
Ав: 1 пр (дирижаблі «Альбатрос» і «Лебедь»)
Володимир-Волинський
П: 68 Бородінський Імператора Олександра III, 149 Чорноморський пп
К: 7 Білоруський Імператора Олександра I гп, 7 Донський кзп, 7 Кінбурнський ЙІВВК Михайла Миколайовича дп
А: 7 кадн, 13 та 14 каб
Ковель
П: 67 Тарутинський Великого Герцога Ольденбургського, 151 П’ятигорський, 152 Владикавказський генерала Єрмолова пп


Полкові знаки: 11. 1-а батарея 34-ї артбригади. 12. 5-а батарея 34-ї артбригади. 13. 135 Керч-Єнікальський пп


ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
Дніпропетровськ (Катеринослав)

П: 133 Сімферопольський та 134 Феодосійський пп, 36, 37, 224, 229, 266, 271, 277 зпб
А: 34 абр, 7 мадн
Павлоград
П: 135 Керч-Єнікальський пп, 38, 225, 226, 227, 229 зпб

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
Макіївка

К: 4 Донська окс


Полкові знаки: 14. 17 Архангелогородський ЙІВВК Володимира Олександровича пп. 15. 19 Костромський пп. 16. 20 Галицький пп


ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
Житомир

П: 17 Архангелогородський ЙІВВК Володимира Олександровича та 19 Костромський пп, 8 та 10 зпб
К: 9 Казанський ЇІВВК Марії Миколаївни дп
А: 9 кадн, 5 абр, 16 та 17 каб
Т: пвш
Бердичів
А: 42 абр
Ав: 4 пр
Новоград-Волинський
П: 18 Вологодський Його Величності Карла I Короля Румунського пп
Радзивілов
К: 12 Донський генерал-фельдмаршала князя Потьомкіна-Таврійського кзп
хутір Врангелівка біля Житомира
П: 20 Галицький пп

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
Біла Церква

К: 9 Бугський Його Королівської Високості Ерцгерцога Австрійського Франца-Фердинанда уп
А: 9 мадн, 11 мадн, омзб
Васильків
К: 9 Київський генерал-фельдмаршала князя Репніна гп

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
Кіровоград (Єлізаветград)

С: 12 сб (8 АК)
ур. Хан-Кенди Єлізаветградської губ. (де це конкретно, я не з’ясував)
К: 1 Сунженсько-Владикавказський генерала Слєпцова ТКВ полк

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
Миколаїв

П: 58 Прагський пп, 45 зпб
К: 11 Донський генерала від кавалерії Графа Денисова кзп
Очаків
Т: мл

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
Одеса

П: 59 Люблінський та 60 Замосцький пп, 13 генерал-фельдмаршала Великого Князя Миколи Миколайовича, 14 генерал-фельдмаршала Гурко, 15 Короля Чорногорського Миколи I та 16 Імператора Олександра III, нині Його Величності сп, 46, 47, 48, 49 зпб
К: 8 Донський генерала Іловайського кзп
А: 15 абр, 4 садн, 5 задн
Т: ас, пвш, фвгс
С: 11 Імператора Миколи I сб
Ав: 6 ар


Полкові знаки: 17. 34 Севський генерала графа Каменського пп. 18. 35 Брянський генерал-ад’ютанта князя Горчакова пп. 19. 36 Орловський генерал-фельдмаршала князя Варшавського, графа Паскевича-Еріванського пп


ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
Полтава

П: 33 Єлецький та 34 Севський генерала графа Каменського пп, 24, 25, 233, 273 зпб
А: 9 абр
Кременчук
П: 35 Брянський генерал-ад’ютанта князя Горчакова та 36 Орловський генерал-фельдмаршала князя Варшавського, графа Паскевича-Еріванського пп, 26, 27 зпб
А: 7 задн, Кременчуцька мак
Т: ас, ір


Полкові знаки: 20. 125 Курський пп. 21. 11 Чугуївський Її Величності Імператриці Марії Федорівни уп. 22. 41 Селенгінський пп


РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
Рівне

П: 125 Курський та 127 Путивльський пп, 9 зпб
А: 1-й та 3-й (гірський) дн 32 абр
С: 21 сб
Т: пвш
Дубно
П: 41 Селенгінський пп
К: 11 Чугуївський Її Величності Імператриці Марії Федорівни уп
А: 11 кадн, 1-й дн 11 абр, 18 та 19 каб
Т: дб
Острог
П: 126 Рильський пп
А: 6 абр, 2-й дн 32 абр

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
Суми

К: 10 Новгородський Короля Вюртембергського дп
Глухів
П: 175 Батуринський пп
Охтирка
К: 10 Одеський уп

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
Кременець

П: 42 Якутський пп.
К: 11 Ризький дп


Полкові знаки: 23. 121 Пензенський генерал-фельдмаршала графа Мілютіна пп. 24. 10 Інгерманландський Його Королівської Високості Великого Герцога Саксен-Веймарського гп. 25. 124 Вороніжський пп


ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Харків

П: 121 Пензенський генерал-фельдмаршала графа Мілютіна, 122 Тамбовський, 123 Козловський та 124 Вороніжський пп, 28, 29, 30, 31, 232, 239 зпб
К: 1-й Оренбургський Його Імператорської Високості Спадкоємця Цесаревича кзп, 3 зкбр
А: 4 задн
Т: Сибірський тб, сншз, пвш
С: 1 зсб, 1 зпонб
Чугуїв
К: 10 Інгерманландський Його Королівської Високості Великого Герцога Саксен-Веймарського гп
А: 3 дкдн, 2 та 3 дкб

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
Херсон

П: 57 Модлінський генерал-ад’ютанта Корнілова пп, 55 зпб
Т: дб


Полкові знаки: 26. 46 Дніпровський пп. 27. 12 Білгородський Імператора Австрійського Короля Угорського Франца-Йосипа уп. 28. 47 Український ЙІВВК Володимира Олександровича пп


ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
Хмельницький (Проскурів)

П: 46 Дніпровський пп
К: 12 Білгородський Імператора Австрійського Короля Угорського Франца-Йосипа уп
А: 2 дкдн, 1-й та 2-й дн 12 абр, 4 та 5 дкб
Волочиськ
К: 12 Стародубовський дп, 3 Уфімсько-Самарський ОКВ полк
Ізяслав (до 1910 – Заславль)
П: 128 Старооскольський пп
Кам'янець-Подільський
П: 47 Український ЙІВВК Володимира Олександровича пп
К: 1 Лінійний генерала Вєльямінова ККВ полк, 1 Волгський (з 1916 Його Імператорської Високості Спадкоємця Цесаревича) ТКВ полк, 17 Донський генерала Бакланова кзп
А: 2 дадн
Т: мл
Меджибіж
К: 12 Охтирський генерала Дениса Давидова, нині ЇІВВК Ольги Олександрівни гп
Нова Ушиця
К: 16 Донський генерала Грекова 8-го кзп
Старокостянтинів
П: 45 Азовський генерал-фельдмаршала графа Головіна, нині ЙІВВК Бориса Володимировича пп
Шепетівка
П: 10 зпб

ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
Черкаси

П: 167 Острожський пп
Канів
С: 2 зсб
Умань
П: 74 Ставропольський пп, 5 зпб, 54 Сибірський зпб
Звенигород
К: 8 запасний кп

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
Чернігів

П: 176 Переволочненський пп, 23, 267, 269, 373 зпб
Ніжин
А: 44 абр

Фортеці та таборові збори


Фортеця – це важливе у стратегічному значенні місто з постійним гарнізоном, самостійним управлінням, озброєнням та фортифікаціями, підготовленими для довготривалої оборони. На території сучасної України діяли такі фортеці РІА:
• Дубненський форт (Рівненська обл., 1883-1916) – статус форту було скасовано в 1908 р., в 1910-15 рр. в його казармах дислокувався дисциплінарний батальйон КВО, у 1916 р. розформували гарнізон м. Дубно
• Керченська фортеця (АРК, 1771-1835, 1857-1910) – статус фортеці скасовано у 1907 р., фортечні управління розформовані у 1910 р., на початку 1914 р. тут розташовувалися 1-а та 2-а фортечні артилерійські роти
• Київська фортеця (1706-1918) – у 1897 р. перетворена на фортецю-склад
• Очаківська фортеця (1791-1917) – на початок 1914 р. існувала фортечна артилерійська рота
• Севастопольська фортеця (1783-1856, 1892-1918) – на початок 1914 р. тут розміщувались піхотний та артилерійський фортечні полки
Крім того, у листопаді 1914 – червні 1915 рр. в Галичині проводилося будівництво Львівського укріпленого району Південно-Західного фронту.

Таборові збори – спеціально облаштовані постійні учбові табори для всіх родів військ. У КВО діяли Межибузький (Меджибіж, Хмельницька обл.), Сирецький (Київ) та Чугуївський таборові збори, в ОдВО – однойменний. Крім того, у КВО були спеціальні артилерійські таборові збори (Київський та Шубковський) та спеціальний польовий таборовий збір інженерних військ.

Парамілітарні поліційні формування


Окремий корпус прикордонної варти поєднував функції прикордонників та митників. На території сучасної України діяли 2 з 8 округів корпусу – 4-й (штаб – Київ, 5 бригад) та 5-й (штаб – Одеса, 4 бригади та Керченський особливий відділ прикордонної варти). Вказані округи нараховували в Україні шість прикордонних бригад: 18-а Волинська (м. Радивилів, Рівненської обл.), 19-а Волочиська, 20-а Хотинська, 22-а Ізмаїльська, 23-я Одеська, 24-а Кримська. У Керчі дислокувалася піша прикордонна сотня. Вже під час ПСВ було сформовано низку нових прикордонних підрозділів, зокрема Хотинські піший та кінний прикордонні полки (сучасна Чернівецька область), Проскурівський піший прикордонний полк (Хмельницький).


29. Пам’ятний знак «100 років місцевим військам». 30. Відзнака «За прикордонний нагляд» (для нижчих чинів ОКПВ)


Місцеві війська призначалися для конвойної та караульної служби. На території України дислокувалися чотири місцеві бригади: Київська, Одеська, Полтавська та Харківська.

Корпус жандармів та підпорядковані йому підрозділи Окремого корпусу внутрішньої варти були призначені для забезпечення внутрішньої безпеки держави, придушення заворушень і боротьби з нелегальними організаціями. Станом на початок 1914 р. діяло Катеринославське губернське жандармське управління 2-го розряду (Дніпропетровськ, 8 бн ОКВС) та 7 губернських жандармських управлінь 3-го розряду: Волинське (14 бн ОКВС), Київське (21 бн ОКВС), Одеське (39-й бн ОКВС), Подільське (Кам’янець-Подільський, 47-й бн ОКВС), Полтавське (48-й бн ОКВС), Севастопольське (53-й бн ОКВС), Таврійське (Сімферополь, 58-й бн ОКВС). Крім того, Корпус жандармів був представлений польовими жандармськими ескадронами: 3-м у Києві та 4-м в Одесі, кінною жандармською командою в Одесі.

Військова освіта


На території сучасної України діяли такі військові виші РІА (практично всі були закриті у 1917-18 рр.):
* 1-е Київське військове училище (Київ) – піхотне, відкрите у 1865 р., з 1915 р. – Костянтинівське
* Миколаївське артилерійське училище (Київ) – відкрите у 1915 р.
* Миколаївське військове училище (Київ) – відкрите у 1914 р. як 2-е Київське, піхотне, з 2-річним курсом навчання
* Олексіївське інженерне училище (Київ) – відкрите у 1915 р.
* Єлізаветградське кавалерійське училище (Кіровоград) – відкрите у 1865 р., з 2-річним курсом навчання
* Одеське військове училище – піхотне, з 3-річним курсом навчання
* Сергіївське артилерійське училище (Одеса) – відкрите у 1913 р., з 3-річним курсом навчання
* Чугуївське військове училище (Харківська обл.) – відкрите у 1865 р., піхотне, з 3-річним курсом навчання
* Офіцерська школа авіації Відділу повітряного флоту в Севастополі – відкрита у 1910 р., у 1916-17 рр. – Севастопольська Великого князя Олександра Михайловича військова авіаційна школа
* офіцерська залізнична школа (Ковель, Волинська обл.)
* школа льотчиків-спостерігачів (Київ) – відкрита у 1915 р.
* школа Одеського аероклубу – відкрита у 1908 р., у 1916-18 рр. – Одеська школа авіації
* Військова школа повітряного бою (Євпаторія, АРК) – відкрита у 1917 р.


Знаки військових училищ: 31. Миколаївське артилерійське училище. 32. Миколаївське військове училище (піхотне)


Крім того діяли військові середні навчальні заклади – кадетські корпуси в Полтаві (Петрівський, з 1840), Києві (Володимирський), Одесі (ЙІВВК Костянтина Костянтиновича, з 1899), Сумах (з 1900). Гімнастично-фехтувальні школи існували в Севастополі та Києві, військово-фельдшерські – у Києві та Херсоні.

Умовні скорочення:
аа – артилерійський арсенал
абр – артилерійська бригада
ар – артилерійська рота
ас – артилерійський склад
ау – артилерійське училище
АК – армійський корпус
бн – батальйон
гп – гусарський полк
дб – дисциплінарні батальйони
дкб – Донська козача батарея
дкдн – Донський козачий дивізіон (артилерія)
дн – дивізіон
дп – драгунський полк
забр – запасна артилерійська бригада
задн – запасний артилерійський дивізіон
зб – залізничний батальйон
зкбр – запасна кавалерійська бригада
зпб – запасний піхотний батальйон (з початком ПСВ розгорнуті в запасні піхотні полки)
зпонб – запасний понтонний батальйон
зсб – запасний саперний батальйон
зтб – запасний понтонний батальйон
ір – іскрова рота
ірс – інтендантський речовий склад
ЇІВВК – Її Імператорської Високості Великої Княжни
ЙІВВК – Його Імператорської Високості Великого Князя
каб – кінно-артилерійська батарея
кадн – кінно-артилерійський дивізіон
кгап – кінно-гірський артилерійський парк
кд – кавалерійська дивізія
кзд – козацька дивізія
кзп – козачий полк
кк – кадетський корпус
ККВ – Кубанського козачого війська
кп – кінний полк
мадн – мортирний артилерійський дивізіон
мак – місцева артилерійська команда
мл – місцевий лазарет
об – обозний батальйон
озмб – окрема запасна мортирна батарея
оіп – осадний інженерний парк
ОКВ – Оренбурзького козачого війська
ОКВС – Окремий корпус внутрішньої варти
ОКПВ – Окремий корпус прикордонної варти
окс – окрема козача сотня
осбр – окрема стрілецька бригада (з початком ПСВ розгорнуті в стрілецькі дивізії)
пвш – постійні військові шпиталі
пд – піхотна дивізія
понб – понтонний батальйон
пп – піхотний полк
пр – повітроплавательна рота
садн – стрілецький артилерійський дивізіон
сб – саперний батальйон
сд – стрілецька дивізія
сншз – склад недоторканих шпитальних запасів
сп – стрілецький полк
тадн – тяжкий артилерійський дивізіон (резерв Ставки верховного головнокомандувача, з початком ПСВ розгорнуті в бригади)
тб – телеграфний батальйон
ТКВ – Теркського козачого війська
уп – уланський полк
фвгс – фортечна військово-голубина станція


NB (с) – мій, тому копіпаст неймовірно погіршить Вашу карму

UPD Гхм... Не бачу ентузіазму на обличчях Що ж, якщо особливого зацікавлення немає, то тему продовжувати не будемо...
 
 
Дислокація: там само
 
 
 
Terra Cosacorum futuraehaidamaka14 on 01 квітня 2009 11:55 (UTC)
Дубненський форт - був там в березні, споруда грандіозна, рівних немає собі точно, шкода що правда розкрадається по троху на цеглу
hogo_czhogo_cz on 01 квітня 2009 18:05 (UTC)
Ага,нема,точно,а я що роблю?Читаю)
Steadfast Tin Soldierjoanerges on 02 квітня 2009 10:11 (UTC)
Ти - виняток, що підтверджує правила ;) Тому саме ти і прочитаєш продовження, про дислокацію чехословацької та польської армій ;)
hogo_czhogo_cz on 02 квітня 2009 11:44 (UTC)
До речі,картинки з тої книжки,яку я качав?
Steadfast Tin Soldierjoanerges on 03 квітня 2009 10:02 (UTC)
Можливо й так. Просто мені шан. i_grappa дав, а я тебе раніше попросив
sparrowhawksparrow_hawk on 02 квітня 2009 10:25 (UTC)
цікаво дуже!

на 24 хрест перевернутий, здається 0_0

а в Катериснолаві, наскільки знаю, були розквартировані не гусари, а кірасири... теж браві хлопці %)
Steadfast Tin Soldierjoanerges on 02 квітня 2009 10:28 (UTC)
щодо мал. 24 - думаю, що це стилізована символіка шефа полку - Великого Герцога Саксен-Веймарського

щодо Катеринослова - а це ж розташування у 1914 р., тоді кірасірів вже не було як роду військ)
sparrowhawksparrow_hawk on 02 квітня 2009 10:32 (UTC)
цікава така символіка... хіба що це "хрест Петра"